№19 від 12.05.2011 | В затишних вітах "Сакури". Зелений туризм

В житті ніколи не пізно розпочинати все з нуля. Приклад - Тамара Петрівна Волянюк з Волині. Міська жителька, юрист, отримавши пенсійний квиток, ризикнула переїхати на постійне місце проживання в село Кульчин Ківерцівського району і започаткувати власну справу: нову, таємничу, але перспективну. При підтримці чоловіка та родини два роки тому на пустирі з нічого створила маленьке диво в східному стилі.

Серед широкого простору лугів і цілющого повітря на згоні старого русла річки Стир, де панує почуття блаженства і спокою, в 5-кілометрах від міста Луцьк, обласного центру Волині, розташована садиба "зеленого туризму" з екзотичною назвою "Сакура".
На запитання, чому в назві і оформлені садиби переважає саме японський стиль, Тамара Петрівна всміхаючись відповіла:

- Поважаю культуру сходу, яка, крім позитиву, нічого іншого не дарує. Але хочу зауважити, що серед наших послуг із японськими традиціями гармонійно сплелися і наші. І назва садиби символічна, оскільки перше дерево, яке зацвітає навесні - сакура. А ми початківці розвитку зеленого туризму в нашому регіоні. Піонером бути цікаво, адже справа приносить задоволення, хоча з іншого боку підводне каміння не оминути.

Переважна більшість людей у віці нашої героїні витрачає гроші на аптеки, а вона разом з чоловіком пішли на великий ризик - "нахапалися" кредитів, щоб започаткувати справу не лише для себе, а і для дітей та внуків, які б мали змогу в будь-який час відпочивати в тиші від шаленого ритму міського життя. Рентабельність справи відчувається.
Крім незвичної назви, садиба вражає тонкощами в оформлені кожного куточка, як бані-парної, басейну, так і приміщення для прийняття інших оздоровчих процедур. 
Тамара Петрівна не приховує:

- В житті намагаюся дотримуватися правила, мати справу лише з професіоналами або знавцями свого діла. Кожна копійка має ціну, і витрачати її на вітер немає сенсу. Порадилися з родиною і для оформлення інтер'єру садиби запросили дизайнера з відомої міської фірми. Надали волю його фантазії, як можуть засвідчити наші гості та відвідувачі - впорався чудово. Взагалі будинок поділений на дві частини: одну займають приміщення для надання оздоровчих процедур, а в іншій житлова зона. Ще декілька кімнат в стадії будівництва, вони будуть оформлені в національному стилі, у нас багато своїх родзинок.

Як уже згадувалося, садиба незвична, зверніть увагу: водні процедури з десятком найменувань, ванна гейші при свічках, дерев'яна бочка - купель "Фурако", гідромасажні ванни для ніг, оздоровчий масаж та ще ряд інших послуг. Баня розрахована на 6 осіб. Година, що включає весь комплекс процедур, коштує від 100-150 грн з особи. За свідченням Тамари Петрівни, здебільшого відвідувачі задоволення розтягують на дві години. Інші замовляють лише деякі процедури, що, звичайно, зменшує вартість послуг.

- Все, про що написано в рекламному буклеті, не взялося зі стелі, - продовжує розмову господиня. - Вивчала літературу, радилася зі спеціалістами. Зізнаюся, цікаво робити те, що не роблять інші. Продумуємо до дрібниць, наприклад, масаж бажаючим робить ліцензований спеціаліст, при потребі запрошуємо з міста лікаря мануальної терапії. Для трав'яних ванн та чаїв закуповуємо на замовлення - ефірні масла, концентрати, морську сіль, збори трав. А ось мед, молоко закуповуємо - в односельців, м'ясо на ринку, можна сказати, всюди свої люди. На власній садибі вирощуємо малину, полуницю, м'яту, мелісу, звичний борщовий набір: овочі, коренеплоди та прянощі. І гарбузи, вся родина полюбляє в міжсезоння ласувати гарбузовим соком. Недаремно кажуть - вік живи, вік учись: два роки тому відкрила для себе бузину. В низовині городини її кущі росли хаотично, як чагарник, перше бажання було вирізати. Але коли прочитала в довіднику лікарських рослин, наскільки корисний цей кущ, то лише окультурили. З того часу заготовляю цвіт, а минулого року з ягід варила варення. Смачне!

Пригощають тут традиційною кульчинською домашнею кухнею і, звичайно, екзотикою. Чоловік господині Віктор Васильович працює таксистом, але вночі, адже в день по вуха загружений домашніми справами. Для готування страв мають кам'яну піч на дровах, шашличну-мангал. Чоловік готує рибу, запікає м'ясо, а хіт Тамари Петрівни - фарширована курка з млинцями. Повечеряти гості можуть в ресторані. Донька в місті має свій бізнес.

- Людям, які хочуть відпочити, - продовжує розмову господиня, - ми надаємо відпочинок за європейськими стандартами. У нас проводять презентації і ділові зустрічі. Маємо бесідку на 16 посадочних місць. Вона функціонує як влітку, так і взимку, створюємо в ній комфортні умови для відпочинку.

На подвір'ї садиби квітнуть англійські троянди, індійські будлеї, японські іриси, лілейники. Сакура тут теж є, але штучна, за словами Тамари Петрівни, дерево велике і з часом зруйнує привабливість ландшафтного дизайну подвір'я. Компенсувала її відсутність саджанцями мигдалю, він квітне розовим цвітом. 
Відпочивають тут переважно місцеві жителі та із сусідніх міст, а господарям хотілось б розширити контингент, були б раді бачити гостей з інших регіонів. Не дивлячись на те, що всі дні тижня у них загружено, Тамара Петрівна та Віктор Васильович завжди раді гостям. За ці роки були різні випадки, але ніколи не відмовляли, адже це їх хліб.

- Приємно дивує, - зізнається господиня, - коли приїздять відпочивати діти з батьками. Молоді люди приймають водні процедури, а старші на подвір'ї насолоджуються краєвидом. 
Найближчим часом плануємо запровадити фотосесії і створити альбом, все якось руки не доходили. Саме фотознімки розкажуть про чудові миті, проведені в садибі "Сакура".

Беседу вела Леся Прокопенко, (фото з альбому сім'ї Волянюк)