№16 від 21.04.2011 | Заведіть чорненьких поросят для потіхи і прибутку

Не кожен із захопленням і не прихованною щирістю буде ділитися думками про своїх вихованців, особливо якщо це домашні тварини м'ясного напрямку. А Тетяна Шиш з села Піщана, що на Черкащинні, разом зі своєю сім'єю обожнює кумедних четвероногих п'ятачків, яких на подвір'ї шість десятків голів. І в нашій розмові поділилася досвідом розведення в'єтнамських свиней і запевнила, що саме у весняні місяці у наших читачів є чудова можливість придбати порося, за літо виростити і на осінньо-зимовий період до столу мати свинину чудової якості. 
А якщо виховання "чорненьких" припаде до душі, то започаткувати власну справу, так як це зробила вона три роки тому.

Стійкий імунітет

- Вони такі цікаві й потішні, - розпочала розмову Тетяна Миколаївна, - будовою тіла й поведінкою. Але переважна більшість хоча б наших односельчан тримають звичайних білих свиней, лише задля того, щоб за рік нагнати вагу і продати перекупникам, а на в'єтнамських свиней "плюються". Їх не влаштовує, що вони ростуть невеличкі й мають вагу від 50 до 80 кг. Хоча і на цей товар є попит серед спекулянтів. А якщо для власних потреб, то можу запевнити - "чорненькі" просто незамінні. Якщо порівняти розведення в'єтнамської свині і птиці, хоча б курей, то порося в місячному віці має вагу утричі більшу, ніж курка в річному віці. Місяць порося зростає на материнському молоці, а курка за рік з'їдає вагому норму зернових. Крім того, добових курчат потрібно напихати антибіотиками, щоб запобігти падіння, й навіть в дорослому віці трапляються непоодинокі випадки, коли гине птиця. В нас такі історії траплялися не раз. А ось щодо в'єтнамських свиней, то за три роки, крім гриж, з іншими хворобами не стикалися. Хоча у кожного свої пріорітети.

Самостійність

В'єтнамські свинки дуже плодовиті. Процес опоросу проходить швидко, у приплоді рідко коли буває менше 10 поросят. І хоча свиноматка успішно справляється сама з опоросом, але присутність господаря під час цього процесу обов'язкова. Опорос в'єтнамських свиней нічим не відрізняється від звичайних білих, після народження поросятку перезірають пуповину, обтирають, при потребі відщипуть ікла, щоб не травмувати соски, та кладуть до більшості в ящик. А вже після закінчення опоросу викладають поросят до вимені мами-свині. Загалом свиноматки обережні з приплодом, хоча бувають і винятки, особливо у первісток. У перші дні після опоросу деякий час потрібно послідкувати за поведінкою свині. В цей період вони дуже чуттєві і полохливі, від стороннього шуму кидаються захищати приплід, тож ненароком може лягти на порося і задавити. Обов'язково поросят у трьохдобовому віці да десятиденному вакцинують залізом, не будуть зайвими й вітаміни.

Вже у двохмісячному віці кабанчики статеводозрілі, а ось у свинок охота спостерігається лише у 4,5 місяців, масово у 5. На шостому місяці життя свинку можна парувати. Покрита, вона швидко набирає вагу, на третьому місяці у свинок набубнявіють петелька і вим'я.

Раціон багатий овочами

Їдять усе. Єдина умова: потрібно стежити, щоб не потрапляли отруйні рослини. З власного досвіду хочу відмітити, полюбляють злакові та бобові культури. Хоча, наприклад, на люцерні зациклюватись не раджу, тому що вона сама по собі нудна. Не перебирають свині й листям фруктових дерев, особливо слив, з декоративних: верби, акації. Смакують і фрукти, навіть підгнивші, а щодо овочів, то лише свіжі: огірки, помідори, кабачки, гарбузи, редьку, кормовий буряк (цукровий не їдять), моркву, зелену кукурудзу, зелень гороху, капусту, картоплю сиру, але не варто захоплюватись, їдять і топінамбур, і зелень, і бульби, і навіть баштанні культури: кавуни та дині. Своїх я привчила до вареної картоплі та лишків зі столу.

На зимівлю як утримувачі ВРХ заготовляємо певну кількість сіна та соломи, злакових та бобових культур. Сіно можна класти у кормушки, під ноги, так ще цікавіше, свині поїдають все. Не варто забувати про концкорма, хоч раз в день повинні бути в раціоні поросят. Вони мають свій великий плюс: швидкий ріст, округленість форми тіла поросяти. Завядки цьому наростає сальце. Але не захоплюйтеся, від надмірного вживання свині жиріють, хоча чим доросліше порося, тим більший на ньому прошарок сала. Я не раджу тримати порося до року. Ми свої починаємо забивати з п'ятимісячного віку, а дехто навіть із трьох. У цей період ви отримуєте м'ясо плюс сало, яке набагато ніжніше і смачніше, ніж у білих свиней.

Подружжя Шиш Тетяна та Олександр у березні розпочали реалізацію молодняка - 200-300 грн коштують двох- і трьохмісячні поросята. Свиноматки - 1000 грн за голову.

Волелюбні й охайні

Ще одне важливе спостереження. Якщо тримати свиней на вигулі, то вони ростуть інтенсивніше, ніж ті, що утримуються у хліві. І догляд зводиться до мінімуму: не потрібно чистити станки. Думаю, що для читача не новина, що в'єтнамські свині чистоплотні. І якщо вони двічі на день будуть прогуляватись на подвір'ї, там будуть і справляти нужду. До цього швидко звикають і навіть взимку ми вигоним їх на подвір'я слабитись, крім свиноматок, звичайно.

Восени, коли зібрана городина, випускайте на город. Саме тут, на відміну від подвір'я, свині полюбляють ритися, шукаючи в землі шкідників корнеплідних культур, наприклад, совку. Єдине, що не переносять свині, як і ми, - спеку, у такий період дозволяємо їм рити й біля корит з водою, щоб у багнюці відчути прохолоду й навіть полежати у кориті. А загалом свині як свині. Коли виганяємо їх, весь двір в чорненьких п'ятачках, досі не набридли й не розчарували. Вони дуже добре відчувають своїх господарів: голос, запах і на вигляд. Достатньо лише почути чужий голос, одразу втікають і шукають порятунку. Вони дуже легко приручаються, відчуваючи тепло і піклування.

Беседу вела Леся Прокопенко, (фото із сімейного архіву сім'ї Шиш)